@0-shoto.com Instagram
На сюжетах картин — фото краєвидів, пінгвінів, тюленів та криголама «Ноосфера». Світлини робили полярникі та полярниці під час експедиції.
Співзасновник Brushme Андрій Кравець розповідає, що в компанії давно хотіли поєднати науку і мистецтво, щоб картини мали ще й просвітницьку місію. У відповідь українські дослідники зі станції академіка Вернадського погодилися підтримати творчий проєкт. Також Андрій зазначає, що колаборація унікальна своєю справжністю.«Ці сюжети не придумані «з голови», в основі сюжетів реальні історії, реальна станція, реальні герої».Співпраця Національним антарктичним науковим центром має ще один намір — підтримати тих, хто захищає Україну. 10% від продажів передають на потреби «бойових пінгвінів» — полярників, які нині служать у лавах ЗСУ.
Павло Платонович Чубинський, видатний український етнограф, фольклорист, поет і громадський діяч, автор слів українського національного гімну, помер 14 (26) січня 1884 року у Києві. Його смерть стала великою втратою для української культури.
Останні роки життя Чубинського були ознаменовані постійними переслідуваннями з боку російської влади за його активну громадську діяльність та українські патріотичні погляди. Заслання до Архангельська підірвало його здоров'я. Повернувшись до Києва, він так і не зміг повністю одужати.
Смерть застала його у віці 44 років, лише за день до його дня народження. Причиною смерті стала тривала хвороба, яка підірвала його організм.
Незважаючи на трагічну смерть, спадщина Павла Чубинського є безцінною для української культури. Він залишив по собі величезну кількість зібраного фольклорного матеріалу, поетичних творів та наукових праць. Найбільш відомим його творінням є слова українського національного гімну "Ще не вмерла Україна", який став символом боротьби українського народу за свою незалежність.
Чому смерть Чубинського була такою великою втратою?
Чим ми пам'ятаємо Чубинського?
Спадщина Павла Чубинського живе і сьогодні. Його ідеї про національну самосвідомість, культуру і мову надихають нові покоління українців.
Петро Петрович Семенов-Тянь-Шанський: титан географіїПетро Петрович Семенов-Тянь-Шанський – це ім'я, яке нерозривно пов'язане з дослідженнями Центральної Азії. Його внесок у географію, статистику, ботаніку та інші науки є настільки вагомим, що його по праву вважають одним з найвидатніших дослідників свого часу. Життя і наукова діяльністьНародився Петро Петрович 2 (14) січня 1827 року в Рязанській губернії. Його життя було присвячено науковим дослідженням, подорожам і громадській діяльності. Найбільш відомими стали його експедиції до Тянь-Шаню, під час яких він детально вивчив географію, клімат, рослинний і тваринний світ цього гірського масиву. Саме на честь цих експедицій він додав до свого прізвища топонім "Тянь-Шанський". Наукові досягнення
Спадщина Семенова-Тянь-ШанськогоСпадщина Семенова-Тянь-Шанського величезна. Його праці стали основою для подальших досліджень Центральної Азії. Він не тільки відкрив нові землі, але й зробив значний внесок у розвиток багатьох наук. |
Смерть великого вченого: Галілео Галілей
Галіло Галілей, один з найвидатніших науковців свого часу, помер 8 січня 1642 року у віці 77 років в Арчетрі, неподалік Флоренції. Причиною смерті стала, ймовірно, лихоманка, яка підірвала його здоров'я, ослаблене роками наукової діяльності та конфліктів з церквою.
Останні роки життя Галілео були сповнені випробувань. Після судового процесу, організованого інквізицією, за свої погляди на будову Сонячної системи, вчений був змушений відректися від своїх теорій та провести решту життя під домашнім арештом. Незважаючи на заборону, Галілео продовжував працювати над своїми дослідженнями, але його здоров'я погіршувалося.
Незважаючи на переслідування з боку церкви, наукові відкриття Галілея стали фундаментом сучасної астрономії та фізики. Його праці продовжують надихати вчених по всьому світу.
Чому смерть Галілея стала такою знаковою подією?
Які факти про смерть Галілея варто знати:
Володимир Іванович Вернадський, видатний український і російський науковець, філософ та мислитель, помер 6 січня 1945 року в Москві. Його смерть стала величезною втратою для світової науки.
Останні роки життя Вернадський провів у Києві, де активно працював над своїми науковими дослідженнями. Однак, війна внесла свої корективи в його життя. Вчений був евакуйований до Казахстану, де, незважаючи на складні умови, продовжував працювати.
Повернувшись до Москви, Вернадський зосередився на написанні мемуарів. Однак, 25 грудня 1944 року вчений переніс інсульт, від наслідків якого так і не оговтався. 6 січня 1945 року його не стало.
Незважаючи на трагічну смерть, спадщина Володимира Вернадського залишається актуальною і донині. Його ідеї про біосферу та ноосферу, про єдність людини і природи, про роль науки в розвитку суспільства, продовжують надихати вчених і мислителів всього світу.
Вернадський був одним з перших, хто звернув увагу на глобальні проблеми людства і на необхідність відповідального ставлення до природи. Його вчення про ноосферу, як сферу розуму, де людина стає головною геологічною силою, і досі є предметом дискусій і досліджень.
Володимир Вернадський похований на Новодівичому кладовищі в Москві. Його могила стала місцем паломництва для вчених і шанувальників його творчості.
Пам'ять про видатного вченого вшановується багатьма способами:
Смерть Володимира Вернадського була великою втратою для науки. Однак, його ідеї продовжують жити і розвиватися, надихаючи нові покоління вчених і мислителів.
Всесвітній день миру – це міжнародне свято, присвячене ідеї миру в усьому світі. Це день, коли люди об'єднуються, щоб відмовитися від насильства та підтримати мирні ініціативи.
Всесвітній день миру – це не просто дата в календарі, це символ нашої спільної мрії про мирний світ.